» » » Психолого-педагогічний супровід профільного навчання

Психолого-педагогічний супровід профільного навчання

Автор: admin 20-11-2012, 18:24

Психолого-педагогічний супровід профільного навчання

Матеріали для роботи психолога в закладі освіти

Запровадження профільного навчання є одним з основних шляхів модернізації освіти. Основна ідея оновлення загальної середньої освіти полягає в тому, що освіта повинна стати більш індивідуалізованою, функціональною і ефективною. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають стосовно учня у вигляді певних вимог.

Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок.У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці програми діяльності психологічної служби закладу освіти щодо профільних класів.

Мета програми - створити психолого-педагогічні умови для проектування індивідуальної траєкторії професіоналізації учнів.

Для реалізації мети необхідно вирішити наступні завдання:


усестороннє вивчення індивідуальних особливостей учнів, що впливають на вибір їхнього подальшого життєвого шляху;


надання допомоги учням у самопізнанні і проектуванні життєвого шляху;


надання методичної і консультативної допомоги педагогам і батькам з питань адаптації учнів до особливостей профільного навчання чи поглибленого вивчення ними окремих предметів;


просвіта педагогів і батьків у питаннях розвитку і самовдосконалення особистості учня.

Психолого-педагогічний супровід старшокласників в умовах профільної освіти - це поетапний процес, у ході якого відбувається формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах.

Професійне самовизначення— багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати під різними кутами зору: виходячи із запитів суспільства і як узгодження замовлення з особливостями індивіда.

Одним зі способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності, є тести. Користуючись ними, можна досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо. Для діагностики професійного самовизначення використовують «Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО)», анкету «Що мені подобається» (А. Йовайш), яка спрямована на дослідження інтересів і прагнень особистості як складових потенційного чи актуального покликання.

Інтелектуальна готовність виступає чи не як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання. Вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і професійного навчання.

Виявлення інтелектуальних здібностей має важливе значення для вибору і змісту профільного навчання. Існують різні за своєю складністю методи виявлення інтелектуальних здібностей. Удослідженнях щодо психологічного забезпечення профільного навчання школярів рекомендуємо використовувати тест структури інтелекту Р. Амтхауера (батарея із шести інтелектуальних тестів на визначення розуміння словесних зв'язків, математичних здібностей, абстрактного мислення (на геометричному матеріалі), розуміння механічних зв'язків, просторової уяви та субтест на абстрактне мислення), інтелектуальний тест Г.Ю.Айзенка, який визначає рівень розвитку інтелектуальних здібностей учня, методика КНОП-І (О. Яцишин), яка призначена для виявлення й оцінки рівня розвитку точності й обсягу короткочасної наочно-образної пам’яті старшокласників, методика «Коректурна проба» (С. Алфімов), яка дає змогу оцінити концентрацію уваги учнів.

Рефлексивна готовність учня до профільного навчання виступає як центральний вид готовності, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Адже учень має усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Важливим є і такий компонент як самопізнання, який включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профіля.

Для визначення певних орієнтирів щодо готовності учня до профільного самоусвідомлення доцільно використовувати «Опитувальник самоставлення», розроблений В.В.Століним.

Характерологічна готовність старшокласника при виборі і опануванні профільного навчання включає в себе врахування наявних рис характеру учня.Адже сам процес ірезультат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від ставлення учня до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись, індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому доцільно виявляти домінуючі риси характеру у зіставленні з вимогами профільного навчання. Для діагностики характерологічних собливостей учня слід використовувати такі тести, як особистісний опитувальник для дітей Айзенка та модифікований С.І.Подмазіним опитувальник А.Є. Лічко -К. Леонгарда для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків.

Мотиваційна готовність включає профільні і професійні інтереси, нахили старшокласника. Виявлення мотиваційної готовності учня до профільного навчання може здійснюватись за допомогою таких методик: орієнтаційно-діагностична анкета інтересів (ОДАНІ-2) С.Я. Карпіловського і Б.О.Федоришина, анкета інтересів А.Є. Голомштока і О.І. Мешковської.

Професійна спрямованість. Для діагностики професійної спрямованості використовуються такі методики:


методика діагностики професійної спрямованості (автор Б. Басс);


орієнтаційно-діагностичний опитувальник інтересів „ОДАНІ-2” (С.Я. Карпіловська та Б.О.Федоришин);


методика самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності (М. Волков);


методика визначення інтересів та спрямованості до майбутньої професійної діяльності (опитувальник „Професійних переваг” Б. Басса);


методика визначення спонукань, які призводять до вибору професії (опитувальник Л. Лучко „Ваша майбутня професія”);


опитувальник Д. Голланда (ОПС) за модифікацією стимульного матеріалу В.В. Синявськиого, О.О. Ящишина.

Комунікативна готовність. Діагностика зазначеного виду готовності є важливою для самовизначення учня стосовнотаких напрямів і профілів, як соціально-гуманітарний (іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий профілі тощо); природничо-математичний напрям (комп'ютерна техніка, математико-екологічний профіль тощо); військовий профіль; художньо-естетичний напрям (вокально-хоровий, вокально-інструментальний, театральний профілі тощо); управлінський, політичний, дипломатичний, лінгвістичний, педагогічний, соціологічний, соціономічний профілі тощо.

Компоненти комунікативної готовності:


мотиваційний - наявність потреб, мотивів, інтересів, зацікавленості учнів у спілкуванні в умовах профільного навчання.


комунікативний - сформованість умінь і навичок комунікації, тобто обміну інформації на вербальному та невербальному рівнях, на різних мовах, у формі діалогу і монологу, бесіди, дискусії, у публічних та інтимних різновидах тощо.


перцептивний - здатність учня до взаєморозуміння у процесі спілкування, до врахування особистісних властивостей як себе, так і партнерів у спілкуванні.


інтеракція - здатність учня до взаємодії з партнером у спілкуванні.


емоційний - здатність учня до емоційної саморегуляції в процесі спілкування, до володіння такими власне комунікативними емоціями, як симпатія, антипатія, емпатія.

Існує багато методів визначення вказаних компонентів комунікативної готовності учня, але в плані профілізації найдоцільніше використовувати добре відомий метод визначення комунікативних її організаторських здібностей (КОС-2), розроблений у профорієнтаційних цілях В.В. Синявським і Б.О. Федоришиним.

Психолого-педагогічний супровід профільних класів ділиться на три цикли: підготовчий цикл (8-9 клас), адаптаційний (10 клас) і заключний (11 клас).

Психолого-педагогічний супровід учнів 8-9 класів

Основна проблема, з якою стикаються учні 8-9 класів, - прийняти рішення про характер і форму подальшої освіти.

Мета роботи практичного психолога з учнями 8-9 класів: допомогти старшокласникам в проектуванні подальшого освітнього шляху. Відповідно до мети практичний психолог вирішує наступні завдання:


визначення та корекція рівня професійної готовності й готовності до профільного навчання учнів;


психологічна просвіта батьків і педагогів про актуальні проблеми учнів і про те, яку допомогу вони можуть надати підліткам.

Результати дослідження заносяться практичним психологом в "Індивідуальну профкарту" учня і повідомляються на спільних з дев'ятикласниками батьківських зборах.

Батьки і учні спільно аналізують отримані результати. Їм пропонується самостійно зробити висновки про рівень готовності школярів до подальшого навчання. Якщо при цьому вони розуміють, що у підлітка є певні труднощі, і вони не можуть з ними самостійно впоратися, то пропонується звернутися за допомогою до фахівців.

Така форма представлення результатів дослідження, на нашу думку, є найбільш ефективною для подальшого розвитку підлітка.

Педагогам результати дослідження повідомляються на консиліумі у вигляді профкарт класу. При цьому в них є можливість проаналізувати можливості школярів і оцінити, яку допомогу і підтримку вони зможуть надати тим підліткам, які цього потребують.

У кінці супроводжуючого циклу аналізується вся проведена класними керівниками, практичним психологом і педагогами робота. Робляться висновки про ефективність роботи, вносяться пропозиції з проектування подальшої програми роботи в 10 класі.

Психолого-педагогічний супровід учнів 10 класів

Для учнів 10 класу найважливішою є проблема соціально-психологічної адаптації до нової ситуації навчання. До неї, у свою чергу, можна віднести такі проблеми, як адаптація до нового колективу, адаптація до навчального навантаження, що збільшилося за ревним профілем, до нових вимог учителів.

Основна мета роботи практичного психолога з учнями 10 класу - сприяти соціально-психологічній адаптації учнів до нової ситуації навчання.

Завдання:

1) спільна з класними керівниками робота за програмою адаптації на початку навчального року;

2) відстеження актуального стану учнів профільних класів, виявлення симптомів дезадаптації;

3) психологічна просвіта батьків і педагогів щодо адаптаційного періоду десятикласників.

Психолого-педагогічний супровід учнів 11 класів

До моменту закінчення школи в учня 11 класу має бути сформована психологічна готовність до вступу в доросле життя. Поняття "психологічної готовності" включає в даному випадку наявність здібностей і потреб, які дозволять випускнику школи реалізувати себе в майбутньому житті. Основною метою практичного психолога у роботі з учнями 11 класу є допомога старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності.

Завдання:


визначення і корекція рівня професійної і соціальної готовності;


проведення консультативної роботи з учнями;


психологічна просвіта батьків і педагогів з актуальних проблем майбутнього випускника школи.

Результати дослідження заносяться психологом в "Перспективну карту старшокласника" і повідомляються на спільних батьківських зборах.

Перелік психодіагностичних методик



Література:


Артемова Л.К. Профильное обучение: опыт, проблемы, пути
развития // Школьные технологии. - 2003. - № 4. - С.22-31.


Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів // Психолог. - 2004.
- № 8. - С. 2-11.


Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе. – М.: Совершенство,
1998. - 298 с.


Битянова М. Свободная деятельность // Школьный психолог. - №46.- 2000. - С. 8.


Битянова М. Свободная деятельность // Школьный психолог. - №47.- 2000. - С. 6.


Готовність учня до профільного навчання / Упоряд.: В.Рибалка. – К.:Мікрос-СВС,
2003.-112 с.


Дубровина И. В. Практическая психология образования. - М.: "Сфера", 1998. - 528 с.


Исследовательская деятельность в школе: опит, поиски, решения. // Библиотека
журнала "Директор школы". - 1999. - № 6.


Касянова О.М. Кваліметрична модель оцінки готовності школи до впровадження профільного навчання //Управління школою. - 2004. -№19-21.-С. 4.


Кленова Н. Как подготовить школу к профильному обучению // Народное образование. - 2003. - №7. - С. 106-114.


Кузнецов А. Профильное обучение: проблеми, перспективи развития // Народное образование. - 2003. - № 4. - С.85-88.


Лернер П.С. Модель самоопределения выпускников профильных классов средней общеобразовательной школы //Школьные технологии. - 2003. - № 4. - С. 50-61.


Логинова Г.П. Психологические аспекти профильного обучения //Психологическая наука и образование. - 2003. - № 3. - С. 43-47.


Пан С, Криволапова Н., Бобкова Л. Подготовка педагога профильной школы // Народное образование.- 2004. - № 1.


Практическая психология образования: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений /Под ред. И. В. Дубровиной. 2-е издание - М.: ТЦ "Сфера", 1998. - 528 с.


Психологическое сопровождение выбора профессии /Под ред. Л.М.Митиной. - М.: Московский психолого-социальньїй институт: Флинта, 2003. - 184 с.


Резапкина Г. В. Секрети выбора профессии - М.: Генезис, 2002. -80 с.


Резапкина Г. В. Я и моя профессия: Программа професіонального самопределения для подростков. - М.: Генезис, 2000.- 128 с.


Сироватко О.М. Психологічне забезпечення профільної освіти / Науково-методичні засади діяльності психологічної служби: Навчально-методичний посібник: В 2 т. / За ред. В.Г.Панка, І.І.Цушка. - К.: Ніка-Центр, 2005.-Т.2.-СІ89-204.

шаблоны для dleскачать фильмы

Коментарі до статті:

Шановний відвідувач, Ви зашли на сайт як незареєстрований користувач
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм логіном

Зареєструватись

Новини osvita.ua

Підсумки тижня в освіті: головні події

Пропонуємо перелік найбільш значних подій тижня, що відбулися в українській освіті
12 серпня 2022 19:14

У Києві відмовилися від російської мови у школах

Освітніми програмами шкіл міста не передбачається викладання предметів російською
12 серпня 2022 17:28

Молоді педагоги мають право на грошову допомогу

Випускникам вишів, які уклали договір про роботу на посадах педпрацівників, передбачена допомога
12 серпня 2022 15:09

Підлітків запрошують на фахові психологічні консул ...

В Україні запрацювала платформа психологічної підтримки для підлітків від UNFPA
12 серпня 2022 13:18

Стартувала реєстрація для участі у спеціальній сес ...

Зареєструватись можуть вступники, які не змогли зробити цього в основний і додатковий періоди
12 серпня 2022 12:49

Учасники додаткової сесії НМТ отримали запрошення

У запрошеннях зазначено дату, час (за київським часом) і адресу проведення мультитесту
12 серпня 2022 12:26

Хто на сайті

Всього на сайті: 1
Гостей: 0
Користувачів: - отсутствуют
Роботи: crawl Bot

20-ка відвідувачів: admin, Alla

Опитування

Оцініть наш сайт

Добре
Задовільно
Жахливо

Популярне

    «    Серпень 2022    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031 

    Статистика